| Головна » Статті » Домашне хозяйство |
Ферма поза зоною
| Хворобливість сільгосподарських тварин залежить не лише від умов утримання і годівлі, а й від зони розташування ферми. Лікарі ветеринарної медицини стурбовані різноманіттям хвороб сільськогосподарських тварин, відсутністю ефекту від профілактики чи навіть лікування. Вчені, у свою чергу, дивуються тому, як швидко ще вчора ефективні ветеринарні засоби на завтра переходять в розряд мало чи неефективних. Здається, що ветеринарна наука не встигає за збудниками та їх новими штамами. У зв'язку із ситуацією, що склалася, дедалі більше поглядів спрямовують у бік такої галузі знань, як геопатологія—науки, що вивчає вплив та наслідки втручання людини у геологію, чи то навколишнє середовище. Було, зокрема, з'ясовано, що хвороби тварин виникають залежно від гепатогенної зони, де було побудовано ферму. Так, наприклад, в зоні «Онко» розвиваються онкогенні захворювання, лейкози, захворювання ендокринної системи, виразкові захворювання тощо. Зона «Крона» провокує появу туберкульозу, хронічних запалень системи травлення, доброякісних пухлин, захворювань ендокринної системи тощо. Отже, виходячи з цього, основні заходи корекції умов вирощування та утримання тварин полягають у нейтралізації випромінювання геопатогенних зон. Саме тому тваринницькі приміщення треба будувати в зонах нейтрального випромінювання, тобто на майданчиках, які розташовані в комфортних умовах, а технопатогенні зони нейтралізувати. Спеціалісти сьогодні мають приділяти увагу не лише умовам утримання тварин, оцінювати типові проекти на відповідність гігієнічним нормативам, а ще й ретельно розробляти заходи профілактики захворювань тварин незаразного та заразного ґенезу. Відомо, що тварини (як і людина) є рідиннокристалічними структурами, в яких відбуваються процеси обміну речовин, енергії та інформації. Порушення процесів обміну за усіма напрямками, особливо обміну інформації між клітинами та системами організму, веде до розвитку патології: змінюється конфігурація, структура, амплітуда випромінювань, в результаті чого відбувається порушення енергоінформаційного гомеостазу організму. Тому, з погляду теорії торсійних полів хвороба розглядається як розлад регуляції електромагнітних основ живих систем. При взаємодії когерентних хвиль та однаково направленого спіну виникає ефект резонансу, який призводить до сумації амплітуди хвилі, що сприяє підвищенню життєздатності живої системи, а в інших випадках — до затухання всіх процесів обміну речовин, енергії та інформації. До основних джерел геопатогенного випромінювання належать термодинамічні напруги земної кори, які виникли через неоднорідність окаменілої літосфери: • геологічні розломи; • магнітні поля підземних або приземних аномалій; • пустоти певної геометричної конфігурації; • підземні та воронкоподібні наземні водяні потоки; • підземні водяні озера або поклади руди тощо. Рівень впливу на живу систему геопатогенних зон залежить головним чином від інтенсивності шкідливого випромінювання, його термінів та інших факторів, а також від індивідуальної чутливості організму до певних вібрацій патогенних зон. Важливу роль при цьому відіграє рівень імунобіологічного захисту організму, генетичних характеристик та адаптивних можливостей. При цьому також слід відмітити негативний вплив біопатогенних зон на продукти харчування, корми для тварин, воду, ліки тощо, які знаходяться в зоні дії негативних факторів. У біопатогенних зонах живі системи реагують на випромінювання, довжина хвилі яких несумісна з випромінюванням поля організму. Достатньо багато таких факторів було вивчено під час досліджень несумісності вібрацій в людей одне з одним, а також у геопатогенних зонах. Більшість тварин відчувають дискомфорт перебуваючи у біопатогенних зонах. Лабораторні тварини (миші) в приміщеннях, побудованих у геопатогенних зонах, постійно були у збудженому стані: гризли клітки, поїдали потомство, свої хвости тощо. У курей, яких утримували в приміщеннях на території геопатогенних зон, не тільки знизилась яйцекладка, а й випадало пір'я; в овець та коней було відмічено зниження відтворення. Засоби захисту живих систем від негативного впливу лівих торсійних полів гепатогенних зон використовуються достатньо широко. Найбільш поширена в останні десятиліття модель, що являє собою замкнуте кільце із заліза або стального дроту, яке розташовують в зоні перебування тварин. Запропонована модель існує в різних модифікаціях та варіантах. Як більш ефективний показав себе варіант з використанням кількох концентрично розташованих одне до одного кілець, при цьому кожне кільце підсилює праве торсійне поле поряд розташованого кільця. Таким чином, сумарне поле форми істотно підвищується і нейтралізує ліве торсійне поле. Останнім часом для захисту від лівого торсійного поля використовують алюмінієву фольгу, розміщуючи її на підлозі. Відомий також інший пристрій для захисту від негативної дії на живу систему геопатогенних зон Землі. Це корпус шароподібної форми (куля, сфера) в якій знаходиться вода, краще підсолена або морська. На зовнішньому боці корпусу розташований формувач правого торсійного поля, направлений на південний магнітний полюс, а через товщу води — на північний магнітний полюс. Запропонований пристрій дає змогу підсилити праве торсійне поле за рахунок ефекту приєднання інтенсивності правого торсійного поля Землі. Таким чином, дія лівого торсійного поля на живу систему різко зменшується. Існують також пристрої для захисту живих систем від лівих торсійних полів з використанням електричних джерел живлення. Але особливу увагу сьогодні приділяють розробкам способів захисту живої системи від лівих торсійних полів техногенного походження. У результаті цих розробок з'явилися такі пристрої, як «Гамма-7», «Тор», «Бриз», «Ротан», «Щит», «Дар+», «Голден Вейв», «Уііа», «ЕнергоДокгор+», «Форпост», «Політон», які сприяють нейтралізації - певною мірою — негативних випромінювань. | |
| Переглядів: 753 | Коментарі: 2 | |
| Всього коментарів: 0 | |